Переламні моменти формування української нації. Початок 20-го століття є найважливішим і саме тому найдраматичнішим в історії формування української нації. В цей час українська нація вже не просто формується, а вже ґартується і остаточно самостверджується. Саме в цей час (кінець 19-го-середина 20-го ст.) збігаються та проходять перевірку на міць наслідки минулих подій та формування майбутнього української держави та нації; кожен мав тоді своє бачення минулого та майбутнього.

Це той час, коли русини вже стають українцями, але ніхто ще не може сформулювати що значить бути українцем, якщо не враховувати слова Франка: "Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими , не буковинськими українцями , а українцями без офіціальних кордонів". Поведінка українців-русинів в ті часи нагадує поведінку малої дитини – те ж саме копіювання "справ" інших націй, держав. Нажаль, вони мали достатньо зразків незразкової поведінки у вигляді австрійців, росіян, ляхів тощо.

Через ці непорозуміння на тлі війн та переворотів замість змістовної політики у націотворенні маємо банальні речі: погроми, вбивства білогвардійців, помсту тощо. Нажаль, в той час не було кому вести політику націотворення, але й, нащастя, не було кому спрямовувати їх на погроми. Тому все це не мало масового прояву, тобто більш хаотичний і персональний характер.

Отже, маємо ще один шанс розпочати будівництво справжньої нації. Не марнуйте часу!