Сегодня узнал об очередном шедевре логики и глубины познаний истории от Вадима Колесниченко. Он предлагает размежевать в украинском законодательстве (языке) слова "руський" и "російський". Відверто кажучи (вибачте, але говорити російською мовою про українську, її правила і традиції може тільки Вадим Колесніченко), я не до кінця розумію мету такого кроку. Тому писатиму обережно і аргументовано.

Чому він вирішив, що "на современном этапе функционирования языка существует пробел, который касается феномена «русскости»"? Вибачте, але звідки він узяв, що той пробєл існує? В українській мові все навіть дуже добре розмежовано, на відміну від російської (великоруської) мови. Біда Колесниченка у тому, що він, як і його прихильники, розглядають українську мову з позицій російської, що вже само по собі є абсурдом так само, як і розглядати російську мову з позицій української. Але до цього я вже звик, бо для декого традиції важливіші за логіку, правила та суть. В решті-решт, все що необхідно зробити – це перекласти норми української мови та історії в українське законодавство.

Можливо, горе-депутату не дають спокою лаври ПетраІ, який своїми наказами примусив московітян зватись росіянами (русскими). Цей крок повторно зробила Катерина ІІ (мабудь тому, що дуже важко звикали московітяни до етноніму русский).

Окрім загальних та дуже суперечливих і неправильно зрозумілих термінів, наведена стаття не містить нічого конкретного та науково корисного. Наведу приклади "води" від Колесніченка: "Многие граждане Украины" (хто саме ті граждане і як саме їх багато?), "ошибочно принято отождествлять" (хто визнав це ошибочным?) і так далі — пусті слова та кліше від радянського партійця.

Одне розумне слово він висловив, коли сказав наступне: "Поэтому принятый сегодня перевод названия этого языка и культуры как «російський», «російська» не только не соответствует исторической объективности, но и полностью отождествляется с дружественным государством – Российской Федерацией". І справді, було б правильніше писати не «російський» чи «російська», а «московський» чи «московська». Їй-Богу, так буде правильно і з філологічної, і з історичної точки зору, тому що сучасна російська мова сформувалась саме в Московії. Якщо пан Колесніченко саме через це намагається розмежувати згадані терміни, то я його підтримую :-)

Так, саме до московщини може довести тупий язик тупих людей, які не можуть зрозуміти простих речей: якщо українці є руські і водночас українці не є росіяни, то автоматично росіяни не є руськими. А ким же вони є? Московітянами, якими й були завжди? Важке запитання, тому що етнонім не має жодного впливу на суть (наповнення). Українці, перед тим як стати українцями, звались і русинами, і черкасами, і малоросами. Росіяне в свою чергу звались і московітами, і москалями і т.д. АЛЕ… і вони (росіяни), і ми (українці) маємо пряме відношення до руської спадщини, тому що вона спільна, а не лише російська.

Варто зауважити, що не ми назвали Московію Росією, тому було б варто спочатку розмежувати деякі поняття у російському законодавстві. Проте, варто зауважити Вадиму Колесніченко, що:
руський світ=білоруський світ+український світ+російський (московський) світ. І дуже не гарно звужувати і прирівнювати весь широкий руський світ до одного лише російського (тобто московського). Мені вважається, що саме цього домагається пан Колесніченко як і його хазяєва.