Що перше: відповідь чи питання? Якщо Ви скажете, що відповідь, то будете абсолютно праві, тому що в нашому суспільстві постійно, як політики, так і громадяни, постійно дають поради та відповіді, іноді навіть на такі питання, які ще не ставились перед суспільством. Ми вже дали відповіді на такі питання, як Голодомор 1933 року, статус російської мови, вступ до НАТО, інтеграція в ЄС і т.і.

Вибачайте, але ми всі з вами ще не доросли до того рівня інтелектуального розвитку, щоб давати відповіді на такі гарячі питання! Суспільства цивілізованого Світу століттями росли перед тим, як самим собі відповісти на деякі з них, а ми одразу вирішили усі разом. В цьому нам, звісно, допомогли наші політики та радянські історики.

Нажаль, нам ще треба багато чого вивчити, виховати молоді покоління, перед тим, як вони (нові покоління) дадуть більш об'єктивну оцінку подіям з історії. Наше завдання в цей час (спочатку) правильно ставити влучні запитання, щоб шукати відповіді в правильному напрямку. Наприклад, не казати одразу ніби нам потрібна друга державна мова чи вступ до НАТО тому, що ви так хочете чи не хочете, а спочатку спитати самого себе навіщо(?) як(?) що ми з усього отримаємо чи втратимо(?). Може існує інший шлях відмінний від вказаного партією?

Ставте запитання перед тим, як давати відповідь, щоб потім до вас не було неприємних запитань.